Смог в Делі

Смог в Делі

Одна з головних світових новин останнього тижня — смог в Індії і Китаї. Медіа з різних країн змагаються за кращу страшну картинку, екологи б’ють у всі дзвони. А як це виглядає і відчувається з середини?

Виглядає страшно. Ось для порівняння дві фотографії з менш-більш однакового ракурсу. На першій просто хмарна погода і збирається на дощ влітку. На другій безхмарний сонячний листопадовий день.

Нам пощастило бути поза Ґурґаоном і загалом Делі в день пікового забруднення, коли показник AQI (індекс якості повітря) перевалив за 1000 при максимальній допустимій нормі в 50. Зараз на нашій вулиці AQI 376. В середньому по Делі більше 400. Смог є причиною відміни кількох авіарейсів до Делі зі США. Аеропорт Індіри Ганді цими днями обслуговує на 200 рейсів в добу менше через погану видимість (тепер це “лише” 800 рейсів, а не попередня 1000). Також смог є причиною кількох великих аварій на автострадах.

Як дихається?

Вдома в кожній кімнаті є очищувачі повітря, які фільтрують найдрібніший пил pm 2.5. Добова норма вмісту такого пилу в повітрі до 30 µg/m3. В середньому по кімнатах у нас 25. В спальні і дитячій кімнаті в межах 15. За останні дні я відновила навички обклеювання вікон родом з наших 90-х (і підтвердила, що жодним досвідом не варто нехтувати 😉 ). Це стабілізувало скачки забруднення в залежності від пори дня. За вікном зараз (о 12:07) pm 2.5. = 216.

Для виходу з дому є маски. Під виходом з дому я розумію не лише роботу/школу/покупки/зустрічі. Це також запакувати пральну машинку чи посудомийку, які у нас на балконі. Як постійно повторюють індуси: це Індія — тут можливо все. І “все” – це не лише літаючі килими і йоги, що балансують на кінчику голки 😉

А якщо вийти без маски? На якомусь з польських новинних сайтів бачила інфу про те, що перевели рівень забруднення з найбільш брудних міст Індії і Китаю в кількість сигарет. Тож дихаючи протягом дня нефільтрованим повітрям з вулиць Делі “викурюєш” 44 сигарети. Діє на уяву, правда? 🙂 Я завжди дещо скептично ставлюся до оцих порівнянь, мовляв площа затоплення/спалення/урагану рівна 4,5 Закарпатським областям. У цьому випадку скажу так: одного дня мені довелося бути 2-3 години в машині і торговому центрі без маски. Наступного дня я говорила як старий дідо, який курив з 5-річного віку.

Що в школах?

В нашій, на щастя, є система очищування повітря. На не щастя, ментальність персоналу ще не апгрейднута прошивками “закривай за собою двері” і “існують загрози, яких не бачиш”. В цьому керунку активно діє батьківський комітет. При чому, після 10 днів спілкування зі школою, частина батьків-індусів перейшла в режим “ми зробили все що могли”. Сталося це після того, як вони передали до школи рослини, які очищують повітря. Так з 15 штук. Бо ж NASA рекомендує їх використовувати. В газетах писало. У повному ж тексті рекомендацій NASA забагато букв, тож до цифр розрахунку скільки рослин потрібно, щоб ефективно контролювати рівень забруднення конкретної площі, мало хто доходить.

Тим часом, нема зле, щоб на добре не вийшло: кризова ситуація дозволила виокремити групу мам, які готові працювати до результату для виведення шкільного повітря на безпечний рівень. В нас чудова голова батьківського комітету, якій треба пам’ятник ставити (і я тихцем радію, що її чоловікові ще на 2 роки продовжили контракт тут, бо гідних кандидатів на заміну не так вже й багато).

Наша школа позиціонує себе, як міжнародна. Про неї буде окремий допис. Школі дуже не легко з “міжнародними” батьками, оскільки концентрація “буйних” серед них вища, за середню. А тепер, як ми, “буйні”, перезнайомилися — буде діло! 🙂

Що на це індуси?

Деякі ставляться до ситуації дуже серйозно, проте більшість не ідентифікує проблеми. Багатші купують очищувачі повітря, володіння якими стало, радше модою, ніж усвідомленою необхідністю (тут я дуже-дуже хочу помилятися!). Трапляються, звісно, люди серед менш освічених чи забезпечених верств населення, які починають носити маски самі і одягати на дітей, проте це все ще одиниці.

В Делі специфічний клімат: в цій порі тут безвітряно (вчора дерева заколихалися вперше за 10 днів), близько пустеля, пил з якої долітає сюди, навколишні штати повні сільськогосподарських угідь, які власне зібрали черговий урожай і спалюють бадилля на полях. Крім цього автотранспорт, рахунок якого іде на мільйони. А скоро почнеться ще й “опалювальний сезон” якщо можна це так назвати. Температура вночі вже опускається до 15 градусів, а це означає одне: невдовзі, все, що можна спалити для обігрівання — буде спалено.

Всюди поза Делі ситуація краща. Вже 150 км від Національного Столичного Регіону можна провести весь день надворі без маски, насолоджуючись приємним теплом без шкоди для здоров’я. Біля морів, океанів чи в горах — тим більше. Тим часом населення Національного Столичного Регіону — це більше 40 мільйонів осіб, які живуть останні 2 тижні в газовій камері.



1 thought on “Смог в Делі”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *