Chand Baori

Chand Baori

В маленькому селі Абаорі десь посередині Раджастану є одна з найбільших криниць Індії, збудована за принципом стіни зі сходами (stepwall). Її датують ІХ століттям. За легендою, її збудували духи за одну ніч. Духи ці були, мабуть, добрі, бо криниця розташована навпроти святині Harshat Mata, яка зведена на честь богині щастя і радості. Криниця складається з 13 рівнів. Цього року період мусонних дощів буд дуже сухий, тож під водою лише перший рівень. Наш екскурсовод, якому 32 роки, казав, що за його пам’яті вода доходила до 4 рівня, а старші люди пам’ятають сім рівнів криниці під водою.

За часів Британського панування на цих землях, в галереях криничного комплексу британські чиновники виконували свої функції в найспекотніші літні місяці: близькість води і планування, яке забезпечує протяги діяли, як природній кондиціонер. Проте не вони перші такі мудрі: до їхнього приходу сходи криниці були місцем зустрічі і відпочинку від спеки для простих людей, а павільйони — вельмож.

Під час завоювання цих земель Моголами, святиня Harshat Mata, про яку я вже згадувала вище, була знищена. Зараз її трохи позбирали і поскладали назад, як було… чи як змогли 🙂

Ми спершу пішли до святині, оскільки стоянка для машин зовсім поруч з нею. Погуляли, позачіпалися до кози, привіталися з місцевим священнослужителем. Він нам крапки на чола поставив. З крапками треба обережно: вони або стікають з потом і заливають жовтою фарбою все обличчя, або не стікають і тоді годі сподіватися відмити місце по тій крапці з тиждень! 🙂

А вже через декілька хвилин, екскурсовод біля Chand Baori розказує нам, що оці всі красоти під дахом, це також частини святині, яку могольські пси розвалили на камінці, і як вони ту святиню збирають назад і взагалі, що вона зараз не діюча і є частиною музейного комплексу…

Не діюча?

Не діюча!

Зовсім?

Зовсім!

А священнослужитель?

Який священнослужитель?

Очима уяви я зразу побачила громаду маленького села, яка організувала робоче місце для найбільш пристойного на вигляд дядька Петра Джі зі спокійними очима і просвітленою посмішкою, який поповнює бюджет сім’ї і громади пожертвами благовірних індусів богині щастя і радості. Because why not? Всі ж щасливі, чи не так? 🙂



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *